Поки в Ощадбанку видають вклади часів СРСР, в центрі Києва викрадають мільйони. Свідками цих незвичайних подій стали журналісти «ХайВей» у рамках проведення щотижневих «Партизанських п’яток», що вже стали доброю традицією для нашого видання. 

11 година ранку. Вулиця Прорізна. Біля відділення Ощадбанку черга – чоловік з п’ятдесят літнього віку. «В них комп’ютер зламався, сьогодні не працюють! – обурюється один з пенсіонерів. – Мабуть, ті комп’ютери ще до революції виготовляли!».

Намагаємося потрапити всередину, але охоронець не впускає: “Тут черга, чекайте за дверима. Відділення працює нормально”, – такий його коментар. Слова охоронця підтверджують кілька людей біля самого віконечка каси. Не дивлячись на те, що комп’ютери не працюють із самого ранку, наявність поломки пенсіонери вони визнати не хочуть. Як тільки запрацюють комп’ютери, ці люди опиняться першими у черзі, і пускати всередину нікого не хочеться: це ризик, що пройдуть поперед тебе.

Тим часом, люди розповідають свої історії. Хто зібрав на книжку десять тисяч, хто п'ятнадцять, а хто зовсім небагато. Але зароблені важкою працею радянські рублі. Тепер же видають українські гривні, за які сьогодні купити можна менше. Однак і гривні не завадять нікому.

Черга все зростає. За півгодини приходить ще з десяток вкладників.

Не дочекавшись відкриття банку, йдемо до іншого відділення на Хрещатику. Відвідувачі – знову люди за п’ятдесят. Тут все – суворо: прийшов – запишись у чергу. «Так краще, - пояснює пенсіонер Лідія Тарасівна, знаємо, хто за ким, і суперечок не виникає».

Враз підходить молодик.

- Я не за вкладами, можна мені пройти?, - запитує.

- За вкладами, не за вкладами, хто вас знає? – обурюються пенсіонери. – У чергу!

Та він не поступається. Виходить охоронець. Молодик пояснює, що прийшов до банку у приватній справі, не пов’язаній з поверненням коштів, його пропускають.

• Таки вліз. От молодь пішла! – обурюється пенсіонери.

Хто виходить з грошима – ділиться радістю: тисяча гривень – гроші невеликі, але краще, ніж нічого.

Йдемо до наступного відділення. По дорозі, на вулиці Прорізній помічаємо міліціонерів та молодика, який жваво жестикулює.

«Вони підійшли, забрали пакет, я почав кричати, посходилися люди. Та вони показували посвідчення оперативників, і люди відходили! – ледь стримує себе чоловік.

• Що сталося? – запитуємо.
• Кажуть, п’ять мільйонів гривень викрали, - говорять міліціонери.

Розповідають, що чоловіка прикували наручниками до керма його автомобіля «Шевроле», а коли на галас звертали увагу люди, шестеро невідомих показували посвідчення та казали, йде «оперативна розробка».

Знизуючи плечима, міліціянти опитують свідків, досліджують машину.

Йдемо далі.

У відділенні «Ощадбанку» на Володимирській – спокійніше. Тут черги з кількох чоловік. Один за одним пенсіонери отримують по тисячі гривень. «Я отримала за свого чоловіка, - каже літня бабуся. – Він помер у 94-му році, так і не дочекавшись. – Ми голосували за Юлю, і раді, що вона дотрималася свого слова».

Інша з нею незгідна. «Та це ж копійки! – обурюється жіночка. – Що можна було купити за тисячу рублів при Союзі, і що за тисячу гривень зараз?».

Відчуття у людей різні – від радощів за отримані гроші до розчарування, що їх так мало.

30 січня 2008 р., проект “Партизанські 5-ки” на ХайВей.

Текст: Олександр Харчук, фото й відео Сергій Даниленко.

Приєднуйтесь до нас наступної середи 6 лютого!