Після тренінгу про використання Інтернету в роботі громадських організацій Максим Лациба, координатор програм UCIPR, запросив мене написати статтю про громадянську журналістику для журналу "Громадянське суспільство".

Стаття вийшла у цьому номері журналу. Публікую її тут без редакційних правок та скорочень.

Друкарський верстат з мільйонним тиражем

“Якщо вас немає в Інтернеті, вважайте, що ви не існуєте”

Білл Гейтс

Нові медіа, веб 2.0, громадянська журналістика, медіа-демократія, соціальна мережі, підкастінг, блоги, - останніми роками ці терміни стрімко увірвалися у життя мільйонів людей на всій планеті. У світовому інформаційному просторі явно відбуваються зміни. Пошта, газетний кіоск, телевізор, радіоприймач, дошка оголошень, магазин, місце зустрічі, щоденник, книжкова шафа, музичний плеєр, архів, бібліотека, -ці місця, ще 20 років тому слабо пов’язані між собою у нашій свідомості, сьогодні раптом опинилися в Інтернеті, на відстані кількох кліків по клавіатурі.

Дана публікація присвячена такому явищу, як громадянська журналістика. Звідки виник цей термін? Як громадянська журналістика впливає на роботу традиційних медіа? На розвиток громадянського суспільства? Як громадяни можуть використати Інтернет для активізму? Як використати нові медіа в Україні?

Кріс Уілліс у публікації “Ми – медіа: як громадяни формують майбутнє медіапостору”[1] пропонує наступне визначення громадянської журналістики: “Це явище активної участі громадян у процесі пошуку, збирання, обробки, аналізу й поширення новин та інформації. Метою такої діяльності є забезпечення незалежного, надійного, об’єктивного, точного, всеохоплюючого та адекватного висвітлення подій, тем і явищ”.

З появою Інтернету звичайні громадяни відібрали у журналістів ексклюзивне право на поширення інформації. Один із теоретиків нових медіа Марк Глассер[2] дуже точно говорить: “В основі громадянської журналістики закладена ідея, що люди без професійної журналістської підготовки здатні використовувати інструменти сучасних технологій та потужності Інтернету для створення, доповнення та фактологічної перевірки медіа. Наприклад, у власному блозі ви можете написати про засідання мерії. Або перевірити на помилки опубліковану в газеті статтю і в коментарях до неї вказати на недоліки. Або опублікувати фоторепортаж з події, яка відбувається у вашому місті. Чи навіть зняти відео й опублікувати його у відео-блозі”.

Критики громадянської журналістики часто зауважують: “Постривайте, непрофесіонали, люди, без відповідної освіти не можуть ефективно працювати в медіа, займатись поширенням інформації!”

Однак на прикладі США дуже добре видно, що право публікувати інформацію від самого початку надавалось усім громадянам. Марі-Роуз Папандреа, викладач конституційного права у Бостонському коледжі, зауважує[3]: “Перша поправка до Конституції США гарантувала право на свободу друку. Поправка стосувалась кожного громадянина зокрема і визнавала за ним право взяти друкарський верстат і скористатись ним за призначенням. Меншою мірою ця поправка стосувалась організацій, залучених у друкарському бізнесі.

У 1775 р. видавництва США широко друкували не лише газети. Вони видавали будь-яку інформацію, за публікацію якої клієнти готові були платити. Так, листівки та брошури часів Американської революції створювались переважно громадськими активістами, які у тому числі займались публікацією новин. Віддруковані таким чином листівки були важливими носіями суспільної думки.

Термін “журналістика” прийшов до широкого вжитку у 1830-х рр., якраз у той час, коли газети опанували технологію швидкісного друку за допомогою парового пресу й почали розповсюджувати свої щоденні тиражі на сході США. Прес для друку дозволяв поширювати газети серед величезної кількості читачів за невелику ціну. Водночас стрімко зросли потреби компаній у рекламі, й в газетний бізнес хлинули великі гроші”.

Таким чином у 19-20 ст. звичайні громадяни опинились неконкурентноспроможними у порівнянні із заможними видавництвами з їх мільйонними тиражами. Народження телебачення звершило формування нової медіасистеми і розподіл на “ЗМІ” й “аудиторію”.

Інтернет же став новою сходинкою в еволюції медіа. Поява Інтернету повернула громадянам можливість поширювати інформацію на рівних зі ЗМІ. Інтернет став універсальним і недорогим друкарським верстатом для усіх бажаючих.

І бажаючі не забарились з’явитись. Ось кілька прикладів того, як сюжети, висвітлені громадянськими журналістами, отримали увагу багатомільйонної аудиторії.

Поліція перевищує обов’язки

У 1991 р. Департамент поліції Лос-Анджелесу звинуватили у надмірному застосуванні сили. До скандалу та масових заворушень у місті призвело відео, де зафіксоване побиття затриманого Родні Кінга. На іншому відео, знятому вже у 2006 р. мобільною камерою, поліцейський б’є кулаком в обличчя лежачого підозрюваного. Цей файл набув широкого поширення в Інтернеті, а сам випадок не сходив зі сторінок американської преси всю осінь. Активісти створили окремий сайт Cop Watch L.A. (http://copwatchla.org), на якому закликали публікувати відео та фото, котрі документально свідчать про перевищення поліцією своїх обов’язків.

Цунамі в Індонезії.

26 грудня 2004 р. неймовірної сили цунамі накрило цілі міста на узбережжі Індійського океану. Вже за кілька годин в Інтернеті з’явилися перші фото та відео катастрофи, зняті мобільними телефонами.

Теракти в Лондоні.

У 2005 році після терактів у Лондоні медіа широко опублікували не лише матеріали професійних журналістів, але й фото та відео очевидців, які завантажили файли на сайти Flickr.com та Moblog.co.uk. Відеофрагменти, зняті очевидцями, використала у репортажах про теракти і BBC.

Страта Саддама Хуссейна.

Одразу після страти іракського диктатора онлайн з’явилося відео, на якому зафіксовані кадри останніх хвилин життя Саддама Хуссейна. На відео видно, як люди насміхаються над колишнім президентом незадовго до його смерті у Багдаді. Відео, схоже, було зняте мобільним телефоном. Офіційна влада Іраку оголосила про арешт двох охоронців у зв’язку з інцидентом. Жоден професійних журналіст, жодне ЗМІ не були допущені у приміщення, де проводилась страта.

Зірка Кейт Мосс і кокаїн

Супермоделям на кшталт Кейт Мосс доведеться тепер уважно стежити за оточуючими з мобільними телефонами в руках. Бойфренд американської зірки Піт Догерті постійно потрапляє у халепу через вживання наркотиків, але як засвідчило відео, зняте у котромусь із американських барів, Кейт Мосс розкладає доріжки не гірше за свого друга. Після публікації відео, Кейт втратила контракти з H&M, H Stern, Chanel та Burberry. Топ-моделі довелося пройти курс реабілітації від наркозалежності, а віце-президент Колумбії Франціско Калдерон засудив поведінку моделі і заявив, що богемні зірки, на зразок Кейт Мосс, популяризують вживання наркотиків і сприяють наркоторгівлі.

Cильні сторони у діяльності громадянських журналістів:

1.звертають увагу на теми, які лишаються поза інтересом традиційних медіа, мотивованих фінансовою вигодою, владними або бізнес-інтересами власників;

2.пишуть щиро і захоплююче, оскільки роблять це добровільно, а не в режимі виконання редакційного завдання;

3.мають відмінну від журналістики професію, місце роботи, хоббі, а тому розуміються на деяких темах глибше і краще, аніж журналісти, які мають кілька днів на розробку матеріалу;

4.ініціюють суспільний діалог і дискусію, громадянські журналісти не лише публікують матеріал, але й залучають широкі кола людей до його обговорення;

5.звертають увагу на помилки в традиційних медіа, коментують і доповнюють публікації новими деталями;

6.іноді опиняються на місці подій миттєво, набагато швидше, аніж професіонали;

7.здатні публікувати локальні новини, подавати інформацію з регіонів, куди не дістаються традиційні ЗМІ;

8.публікують інформацію як складову більш широкої кампанії, допомагають організувати діяльність у реальному світі.

Отже громадянська журналістика виходить за рамки суто журналістської риторики і сягає таких речей, як активізм, громадська дія, соціальна ініціатива, соціальна мобілізація тощо.

Іноземний досвід використання Інтернету у суспільно значущих проектах.

Openmass.org

Проект дозволяє усім бажаючим відправляти відкриті листи політикам та публічним особам США. Надіслані листи зберігаються у відкритому доступі. Таким чином, відвідавши сторінку, присвячену певному політику, можна переглянути усі відкриті листи, надіслані йому громадянами.

Congresspedia

Енциклопедія політичного життя США, яка створюється спільними зусиллями користувачів Інтернету. Кожен вільний створити нову сторінку в цій енциклопедії, а також редагувати вже існуючі статті. Сторінка Хілларі Клінтон, наприклад, нараховує понад 500 редагувань, і кожного разу до статті додавались нові деталі, уточнювалась вже опублікована інформація.

Tobacco wiki

Енциклопедія тютюнопаління, яка створюється спільними зусиллями користувачів Інтернету. Одна з найбільших англомовних підбірок інформації про тютюн: історія, законодавство, профайли компаній-виробників тютюну, вплив на тіло людини, реклама, антитютюнові кампанії тощо.

Witness.org

Сайт запрошує завантажувати тексти, фото та відео, на яких зафіксовані випадки порушення прав людини. Навколо завантажених матеріалів організуються ініціативні групи з метою реагування на ситуації. Є також цікава можливість вказати власне прізвище, ім’я й адресу, після чого співробітники сайту від вашого імені на реальну адресу, наприклад, головного прокурора певної країни, відправлять паперового листа приблизно наступного змісту: “Шановний пане N.! Я, Дорошенко Іван Петрович, глибоко стурбований долею затриманих під час мітингу студентів... і т.д.”. В результаті на адресу прокуратури з різних країн надходять листи підтримки та стурбованості, й складається враження, ніби весь світ ретельно стежить за процесом.

Wikileaks.com

Сайт запрошує завантажувати й обговорювати документи, призначені для службового користування, або взагалі таємні, однак які мають суспільну значущість. Вдалося роздобути копії договорів? Накази? Службові інструкції? Завантажуйте на сайт, і весь світ отримає доступ до інформації, яка свідчить про зловживання, недобросовісність, порушення законодавства компаніями чи державними структурами.

Sunlightlabs.com

Приклад роботи цього сайту є показовим. Відвідувачів попросили допомогти у дослідженні прозорості веб-сайтів конгресменів США. Людям запропонували критерії й шкалу оцінювання сайтів, й волонтери, відвідавши 536 веб-ресурсів подали свої висновки. Якби не залучення широких кіл людей, дослідження відібрало б значно більші фінансові й часові ресурси.

Petitions.pm.gov.uk

Сайт, розроблений британським урядом і присвячений електронним петиціям. Кожен вільний створити петицію, висунувши вимогу “за” або “проти” чогось. Інші відвідувачі можуть приєднуватись до петицій, залишаючи своє ім’я та адресу. Найбільш популярні петиції збирають десятки тисяч підписів й відображають рівень зацікавленості суспільства різними проблемами.

Hearfromyourmp.com

За допомогою сайту в Британії можна відправити колективного листа із зверненням до свого депутата. Для цього потрібно опублікувати текст листа й запросити інших приєднатись до запиту. Як тільки приєднайться достатня кількість людей, депутат отримає звичайного паперового листа, де буде написано, наприклад “25 людей з вашого округу просять дати відповідь на питання...”. Якщо депутат не дає відповіді, сайт продовжує збирати підписи і через деякий час знову надсилає листа, де вже написано “150 людей з вашого округу просять дати відповідь...” і так далі, поки депутат вже не зможе ігнорувати запит від великої кількості людей.

Meetup.com

Один із представників сайтів, які допомагають організовувати події та зустрічі. За допомогою сервісів сайту можна призначити зустріч, запросити учасників, організувати процес планування, викласти матеріали для попереднього ознайомлення, а після зустрічі опублікувати тексти, фото, відео й інші матеріали за результатами зустрічі.

Fixmystreet.com

Британський проект, який закликає громадян публікувати інформацію про непорядок на вулицях міста: розбитий ліхтар, відкритий люк, не прибране сміття, розмальовані стіни. Таким чином комунальні служби міста мають змогу швидко реагувати, усуваючи відповідні недоліки.

Pledgebank.com

Сайт працює за неймовірно оригінальним принципом. Кожен відвідувач може дати обіцянку, яка формулюється наступним чином: “Я зроблю так-то, якщо до мене приєднайється ще N людей”. Наприклад: «Я піду прибирати в неділю парк, якщо до мене приєднається ще 10 людей». Таким чином для виконання справ ефективно мобілізуються людські, фінансові та інші ресурси.

Корисні поради

Не всі описані у цій публікації проекти ефективно могли б працювати сьогодні в Україні. Однак використання нових медіа та інструментарію громадянської журналістики здатне значно посили діяльність будь-якої організації. Нижче наведу перелік рекомендацій, які допоможуть ефективно працювати з новими медіа в Україні.

1. Створіть блог на сайті Livejournal.com, а також Hiblogger.net – це два ресурси з найбільшою кількістю соціально активної української аудиторії. З періодичністю мінімум 1 раз на тиждень пишіть у блозі про діяльність власної організації. Розпочніть спілкування з іншими блогерами, коментуйте їх блоги, заводьте нові знайомства і контакти. Чим більше у вас контактів і знайомств в Інтернеті, тим більший ви маєте вплив у нових медіа, і тим більші людські ресурси здатні мобілізувати у випадку потреби.

2. Зареєструйтесь на сайтах громадянської журналістики “ХайВей” за адресою H.ua, “Майдан” Maidan.org.ua, “Народна правда” narodna.pravda.com.ua. Періодично публікуйте новини, статті та фоторепортажі з життя вашої організації.

3. Зареєструйтесь на сайтах LinkedIn.com, Facebook.com, Vkontakte.ru – це соціальні мережі, де найбільше спілкуються українці. За допомогою цих сайтів можна швидко й ефективно підтримувати зв’язок з друзями, колегами і людьми, зацікавленими у вашій діяльності.

4. Проставте адресу власного блога на візитівці, промо-матеріалах та в підписах до усіх своїх листів електронної пошти.

5. Зареєструйтесь на сайті YouTube.com для роботи з відеоматеріалами в Інтернеті й на сайті Flickr.com для роботи з фотографіями. Користуйтесь електронною поштою Gmail.com, броузером FireFox, ICQ для миттєвих повідомлень, встановіть програму Skype (Skype.com) для Інтернет-телефонії.

6. Завжди носіть з собою флешку, а також телефон з відеокамерою, фотоапаратом і диктофоном. Будьте готові у будь-яку мить знімати, документувати, брати інтерв’ю і публікувати інформацію в мережі.

7. Запам’ятайте і не загубіть логіни й паролі до усіх сайтів, де ви зареєструйтесь :)

Деякі терміни

Нові медіа – сукупний термін, який використовується для позначення ЗМІ, котрі виникли на базі Інтернету в останні кілька років: блоги, соціальні мережі, ресурси громадянської журналістики, вікі-сторінки, підкастінг-сайти, ігри-віртуальні світи, соціальні закладки, дігг-сайти, сайти відкритих питань

Блог – особливий формат веб-сайту, у якому записи йдуть один за іншим, відсортовані за датою публікації. Відрізняється простотою створення й оновлення. Вести цікавий блог з багатотисячною аудиторією читачів здатна навіть одна людина. Станом на січень 2008 р. у світі нараховується близько 120 млн. блогів.

Підкасти – аудіоролики, записані з використанням комп’ютерних програм. Будь-хто може вигадати ідею радіо-програми, опрацювати відповідні аудіоматеріали й опублікувати в Інтернеті, таким чином створивши власний радіо-канал. Кожен громадянин може працювати, як радіостанція, без потреби боротися за частоти, ліцензії тощо.

Сайти громадянської журналістики – Інтернет-видання, які дають можливість людині опублікувати текст, фото-, відеорепортаж без особливих переговорів з редакцією, без потреби влаштовуватись на роботу журналістом у це видання, без попередніх домовленостей щодо тематики, стилю, формату публікації.

Форум – сторінка в Інтернеті, де люди можуть вільно обговорювати певну тему, розгортати дискусії та посилатись на інші джерела. На відміну від блогу, у форумі інформація відсортована за тематикою, а не за датою публікації.

Вікі-сторінка – сторінка в Інтернеті, редагувати яку може кожен бажаючий. Вікі дає можливість, ніби пазл, скласти інформаційну картинку будь-якого явища або події. Wikipedia.com – найбільша світова Інтернет-енциклопедія, створена на основі цього принципу.

Дігг-сайт – сайт, в основі якого лежить принцип роботи проекту Digg.com. Кожен може опублікувати посилання на будь-яку новину в Інтернеті. Читачі постійно голосують за новини, таким чином на першій сторінці завжди стоять ті новини, які набрали найбільше голосів від читачів. Найбільш популярним в СНД дігг-сайтом є News2.ru.

Як організувати кампанію в нових медіа в Україні?

Уявімо, ви дізнаєтесь, що в Україну завезена партія дорогих автомобілів з дефектом гальмівної системи. Ваша організація провела ряд експериментів, і підтвердила цей факт. Однак традиційні ЗМІ ігнорують ваші прес-релізи й дзвінки, оскільки не мають бажання конфліктувати з постачальниками дорогих авто.

Схема інформаційної кампанії у нових медіа виглядатиме наступним чином. Ви публікуєте репортаж у власному блозі. Далі публікуєте його також на сайтах громадянської журналістики. На форумах і блогах, присвячених автомобільній тематиці і питанням безпеки руху. Завантажуєте відповідні фотографії та відео на YouTube і Flickr.com. Публікуєте посилання на репортаж у своїх профайлах в соціальних мережах. Розсилаєте друзям посилання поштою та через ICQ, просите переслати їх далі, а також зайти у ваш блог і висловити свою думку. Записуєте підкаст і публікуєте його на підкастінг-сайтах. Публікуєте посилання на дігг-сайтах. Створюєте електронну петицію з вимогою вилучити партію автомобілів з продажу і закликаєте людей приєднатись до неї. Шукаєте статті у Вікіпедії, пов’язані з автомобілями, й редагуєте їх, залишаючи посилання на репортаж у своєму блозі. Малюєте банери і звертаєтесь до блогерів з проханням розмістити їх у своїх блогах.

За кілька годин подібної активної діяльності, ваша тема стане однією з найбільш дискутованих в Інтернеті. На цьому етапі традиційні ЗМІ змушені будуть відреагувати, заглибитись в сюжет й підготувати статті, ролики для радіо- та теленовин, повідомлення в Інтернет-виданнях. Усі ці публікації потрібно відстежити й поставити посилання на них у власному блозі.

Як правило, традиційні ЗМІ проведуть власні міні-розслідування й доповнять ваш сюжет новими деталями. Тепер ви можете зробити предметом обговорння в Інтернеті не лише ту інформацію, яку мали на руках спочатку, але й нові дані, віднайдені професійними журналістами. На цьому етапі вже цілком можна мобілізувати людей на конкретні дії: зберіть підписи, проведіть мітинг, пікетування або іншу акцію, зробіть красиві фото й відео і знову опублікуйте все у власному блозі, на сайтах громадянської журналістики тощо. Не забудьте запросити на організовану вами подію і традиційні ЗМІ, які тепер значно охочіше підуть на контакт.

Оригінал публікації

http://www.ucipr.org.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=6032307&mode=thread&order=0&thold=0